зателенькати
ЗАТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати теленькати; задзвонити.
Дзвоник зателенькав ближче, із хмари куряви підкотила до школи бричка (Дн. Чайка, Тв., 1960, 100);
У церкві часто зателенькав дзвін (Пан II, 1956, 519).
Словник української мови (СУМ-11)