зателепа
ЗАТЕЛЕ́ПА, и, ч. і ж., фам. Неохайна людина; вайлувата людина.
[Маруся:] Із своїм зателепою цілісіньку ніч просиділа… (Вас., III, 1960, 83).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАТЕЛЕ́ПА, и, ч. і ж., фам. Неохайна людина; вайлувата людина.
[Маруся:] Із своїм зателепою цілісіньку ніч просиділа… (Вас., III, 1960, 83).
Словник української мови (СУМ-11)