заторготіти

ЗАТОРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Почати торготіти; затарахкотіти.

Заторготіла в сінях залізна клямка (Донч., IV, 1957, 126);

Заторготіло долото по залізу, зашарудів пісок по емалі (Сенч., На Бат. горі, 1960, 26);

// чим, у що. Застукотіти, загуркотіти.

Катерина в кутку заторготіла кочергою (Чорн., Потік.., 1956, 76);

У двері заторготіли. Старша дружка підійшла і суворо запитала: — Хто там? (Хижняк, Д. Галицький,1958,149).

Значення в інших словниках

1. заторготіти — заторготі́ти дієслово доконаного виду заторохтіти розм.  Орфографічний словник української мови
2. заторготіти — -очу, -отиш, док., розм. Почати торготіти; затарахкотіти. || чим, у що. Застукотіти, загуркотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови