заторгувати
ЗАТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
1. неперех. Почати торгувати, вести торгівлю.
2. перех. Одержати виручку в результаті торгівлі; уторгувати (гроші).
Що.. на звіриній ловлі заторгують [козаки], то все проп’ють і прогайнують (Стор., І, 1957, 273).
Словник української мови (СУМ-11)