заторгувати

заторгува́ти

-ую, -уєш, док., розм.

1》 неперех. Почати торгувати, вести торгівлю.

2》 перех. Одержати виручку внаслідок торгівлі; уторгувати (гроші).

Значення в інших словниках

1. заторгувати — заторгува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заторгувати — ЗАТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. неперех. Почати торгувати, вести торгівлю. 2. перех. Одержати виручку в результаті торгівлі; уторгувати (гроші). Що.. на звіриній ловлі заторгують [козаки], то все проп’ють і прогайнують (Стор., І, 1957, 273).  Словник української мови в 11 томах
3. заторгувати — Заторгувати, -гую, -єш гл. Заторговать.  Словник української мови Грінченка