заторготіти

заторготі́ти

-очу, -отиш, док., розм.

Почати торготіти; затарахкотіти.

|| чим, у що. Застукотіти, загуркотіти.

Значення в інших словниках

1. заторготіти — заторготі́ти дієслово доконаного виду заторохтіти розм.  Орфографічний словник української мови
2. заторготіти — ЗАТОРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Почати торготіти; затарахкотіти. Заторготіла в сінях залізна клямка (Донч., IV, 1957, 126); Заторготіло долото по залізу, зашарудів пісок по емалі (Сенч., На Бат. горі, 1960, 26); // чим, у що.  Словник української мови в 11 томах