заточений
ЗАТО́ЧЕНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до заточи́ти¹.
Залізка ручних стругальних інструментів повинні бути правильно заточені (Стол.-буд. справа, 1957, 173);
// зато́чено, безос. присудк. сл.
Продуктивність праці токаря, фрезерувальника, стругальника, якість обробки деталей значною мірою залежать від того, як буде заточено.. різальний інструмент (Роб. газ., 26.ІІІ 1966, 1).
Словник української мови (СУМ-11)