заточити ЗАТОЧИ́ТИ¹ див. зато́чувати¹. ЗАТОЧИ́ТИ² див. зато́чувати². Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках заточити — заточи́ти 1 дієслово доконаного виду загострити заточи́ти 2 дієслово доконаного виду закотити; спричинити втрату рівноваги Орфографічний словник української мови заточити — I див. заточувати I. II див. заточувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови заточити — ЗАТОЧИ́ТИ³ див. зато́чувати³. Словник української мови у 20 томах заточити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови заточити — Заточити, -ся см. заточувати, -ся. Словник української мови Грінченка