заточити

заточи́ти

I див. заточувати I.

II див. заточувати II.

Значення в інших словниках

1. заточити — заточи́ти 1 дієслово доконаного виду загострити заточи́ти 2 дієслово доконаного виду закотити; спричинити втрату рівноваги  Орфографічний словник української мови
2. заточити — ЗАТОЧИ́ТИ³ див. зато́чувати³.  Словник української мови у 20 томах
3. заточити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. заточити — ЗАТОЧИ́ТИ¹ див. зато́чувати¹. ЗАТОЧИ́ТИ² див. зато́чувати².  Словник української мови в 11 томах
5. заточити — Заточити, -ся см. заточувати, -ся.  Словник української мови Грінченка