затрембітати
ЗАТРЕМБІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. Заграти (на трембіті).
— Вилізу на копицю та й си подивлю [подивлюся] в гори на полонинку, а ти мені затрембітай… (Коцюб., II, 1955, 316);
// Зазвучати (про трембіту).
Вночі на верховині затрембітала трембіта, берестяна гуцульська сурма (Нерв., Невигад. життя, 1958, 260).
Словник української мови (СУМ-11)