затребувати

ЗАТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех., канц. Зажадати від певної особи, установи подання чи надсилання чого-небудь або чиєїсь присутності десь.

Ревізійній комісії.. з’їзд доручає в найкоротший строк затребувати звіти з місць і від окремих підзвітних осіб (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 33).

Значення в інших словниках

1. затребувати — затре́бувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затребувати — -ую, -уєш, док., перех., канц. Зажадати від певної особи, установи подання чи надсилання чого-небудь або чиєїсь присутності десь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затребувати — ЗАТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Те саме, що запотребува́ти 2, зажада́ти 2. Коли ми лежали на долiвцi, увiйшов лисий старенький староста i затребував у нас “пачпорта” [паспорт] (В.  Словник української мови у 20 томах