Словник української мови в 11 томах

затхлість

ЗА́ТХЛІСТЬ, лості, ж.

1. Неприємний запах гнилі, сирості.

— І страву з неї [дощової води] варите? — І страву варимо… Тільки в борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити… (Гончар, Таврія, 1952, 29).

2. перен. Відсталість, рутинність.

Ідея абсолютизму, бюрократичне «чинопочитаніє», затхлість.. — от чим характеризується тодішня, навіть краща, частина галицької інтелігенції (Коцюб., III, 1956, 29);

Життя повітових чиновників обмежувалося дріб’язковими інтересами, які вбивали живу душу, благородні волелюбні поривання. На всьому лежала печать затхлості, відсталості, консерватизму (Іст. укр. літ., І, 1954, 382).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. затхлість — за́тхлість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. затхлість — див. вонь  Словник синонімів Вусика
  3. затхлість — -лості, ж. 1》 Неприємний запах гнилі, сирості. 2》 перен. Відсталість, рутинність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затхлість — За́тхлість, -лости, -лості, -лістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)