захилятися
ЗАХИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАХИЛИ́ТИСЯ, хилю́ся, хи́лишся, док., розм. Ховатися, стаючи, розміщуючись і т. ін. позаду кого-, чого-небудь.
Дехто з громадян не може вдержати сміху і захиляється за сусіда (Л. Укр., III, 1952, 68);
Ускочив в Остапійчин огород, захилився за тин та й дивлюся… (Мирний, II, 1954, 201);
Вона не вспіла зійти з перелазу, захилитись од людей (Барв., Опов.., 1902, 111);
// чим. Затулятися, загороджуватися чим-небудь.
[Герцель:] Стривай, голубонько! Сьогодня [сьогодні] силою візьму тебе, хоч би ти небом захилилась (К.-Карий, І, 1960, 155).
Словник української мови (СУМ-11)