захмелілий

ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захмелі́ти;

// У знач. прикм.

Дзвеніли чарки, булькала з пляшки горілка, захмелілі друзі, випиваючи ще по одній, крякали (Кол., Терен.., 1959, 41);

Відчуття якоїсь неймовірної легкості, крилатості, простору весь час не покидало Донька. Ходив захмелілий, впивався довгожданою волею, молодістю, добутим щастям (Гончар, II, 1959, 28).

Значення в інших словниках

1. захмелілий — захмелі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. захмелілий — див. п'яний; хмільний  Словник синонімів Вусика
3. захмелілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до захмеліти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. захмелілий — П'Я́НИЙ (який перебуває у стані сп'яніння), НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, ХМІЛЬНИ́Й, ЗАХМЕ́ЛЕНИЙ, ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ, ПІДНАПИ́ЛИЙ, СП'ЯНІ́ЛИЙ, НАПИ́ТИЙ розм., ПІДХМЕ́ЛЕНИЙ розм., НАЛИ́ГАНИЙ вульг. (який дійшов до стану сп'яніння).  Словник синонімів української мови