зачинатель

ЗАЧИНА́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто першим починає яку-небудь важливу, серйозну справу.

Сковороду можна вважати зачинателем жанру байки, який набув широкого розвитку в українській літературі у XIX ст. (Іст. укр. літ., І, 1954, 117);

Радянському народові припала історична роль зачинателя, піонера в прокладанні нового суспільного розвитку (Програма КПРС, 1961, 15).

Значення в інших словниках

1. зачинатель — зачина́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зачинатель — -я, ч. Той, хто першим починає яку-небудь важливу, серйозну справу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачинатель — Привідця, див. забіяка, застрільник  Словник чужослів Павло Штепа
4. зачинатель — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу).  Словник синонімів української мови