зачинатель
ЗАЧИНА́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто першим починає яку-небудь важливу, серйозну справу.
Сковороду можна вважати зачинателем жанру байки, який набув широкого розвитку в українській літературі у XIX ст. (Іст. укр. літ., І, 1954, 117);
Радянському народові припала історична роль зачинателя, піонера в прокладанні нового суспільного розвитку (Програма КПРС, 1961, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачинатель — зачина́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зачинатель — -я, ч. Той, хто першим починає яку-небудь важливу, серйозну справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зачинатель — Привідця, див. забіяка, застрільник Словник чужослів Павло Штепа
- зачинатель — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). Словник синонімів української мови