зачинатель

зачина́тель

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачинатель — -я, ч. Той, хто першим починає яку-небудь важливу, серйозну справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зачинатель — Привідця, див. забіяка, застрільник Словник чужослів Павло Штепа
  3. зачинатель — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). Словник синонімів української мови
  4. зачинатель — ЗАЧИНА́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто першим починає яку-небудь важливу, серйозну справу. Сковороду можна вважати зачинателем жанру байки, який набув широкого розвитку в українській літературі у XIX ст. (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах