зачинатель
ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). У Світлоярську всі пам'ятали, що фундаторами, тобто засновниками їхнього села, були Щусі й Самусі (П. Загребельний); Одного дня він дістав запрошення на збір основників (товариства) (І. Франко); І. П. Котляревський — зачинатель нової української літератури. — Пор. організа́тор, 1. творе́ць.
ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає яку-небудь важливу справу, закликає до цього), ІНІЦІА́ТОР, ПІОНЕ́Р, ЗАСТРІ́ЛЬНИК. Саме вільшанська молодь виступила зачинателем благородної справи — перетворити батьківщину Кобзаря в квітучий, зелений край, в суцільні сади (В. Дарда); Результат виходить звичайно зовсім не такий, якого надіялися ініціатори й діячі певного руху (. Франко); Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою (П. Куліш).
Словник синонімів української мови