зачуміло

ЗАЧУМІ́ЛО. Присл. до зачумі́лий 2.

День спить [Христя], ніч гуляє. Де сама вона не була, кого у неї не перебуло. І все те безпросипно п’яне, зачуміло завзяте (Мирний, III, 1954, 385).

Значення в інших словниках

1. зачуміло — зачумі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови