зашкандибати

ЗАШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. Почати шкандибати.

Як тікали вони побіля лиману, у одного татарина зашкандибав кінь; бачить сердешний, що вже йому не втекти (Стор., І, 1957, 204).

2. Піти шкандибаючи.

Сяк-так підлікувавшись, спираючись на палицю, зашкандибав Антанас у губпартком (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 194).

Значення в інших словниках

1. зашкандибати — зашкандиба́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зашкандибати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Почати шкандибати. 2》 Піти шкандибаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зашкандибати — Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164.  Словник української мови Грінченка