зашурувати

ЗАШУРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док.

1. техн. Почати шурувати, перемішувати в топці паливо.

Машиніст став до свого правого крила, помічник зашурував у топці (Кучер, Зол. руки, 1948, 222).

2. розм. Почати терти, шкребти що-небудь, очищаючи від бруду.

ЗАШУРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., перех., діал. Забруднити.

Носили [дівчата] пісок і в кошиках, й на ношах, ..кидали руками й лопатами, зашурували одежу, запорошили собі очі (Л. Укр., III, 1952, 666).

Значення в інших словниках

1. зашурувати — зашурува́ти 1 дієслово доконаного виду почати перемішувати в топці паливо; почати очищати від бруду зашурува́ти 2 дієслово доконаного виду забруднити діал.  Орфографічний словник української мови
2. зашурувати — I -ую, -уєш, док. 1》 тех.Почати шурувати, перемішувати в топці паливо. 2》 розм. Почати терти, шкребти що-небудь, очищаючи від бруду. II -ую, -уєш, док., перех., діал. Забруднити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зашурувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови