Словник української мови в 11 томах

заіскритися

ЗАІСКРИ́ТИСЯ, и́ться, док.

1. Почати іскритися, переливатися іскрами.

В кімнаті спалахнуло яскраве світло.. Заіскрилися кришталеві чарочки, заблищав посуд (Кучер, Голод, 1961, 459);

Вже розійшлися хмари і на небі з’явилося сонце, повеселішав садок, заіскрилися сніжинки (Хижняк, Тамара, 1959, 266);

*Образно. Буває таке: неждано-негадано побачиш щось хороше, зрадієш, і все в тобі заіскриться (Грим., Подробиці.., 1956, 43).

2. Почати виблискувати, сяяти від збудження, гніву, радості, шастя (про очі).

Нахмурився й січовик: заграла молода кров, заіскрились очі: розсердила його та зневага (Стор., І, 1957, 335);

Його очі заіскрилися живою радістю (Фр., II, 1950, 247).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заіскритися — заіскри́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заіскритися — -иться, док. 1》 Почати іскритися, переливатися іскрами. 2》 Почати виблискувати, сяяти від збудження, гніву, радості, щастя (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заіскритися — о́чі загорі́лися чиї, у кого, кому і без додатка. 1. Чий-небудь погляд, вигляд став виражати якесь бажання або почуття (радість, схвильованість і т. ін.); збуджений хтось. — Брат ти мій! — скрикнув Грицько.— Що, коли б я там був?...  Фразеологічний словник української мови
  4. заіскритися — Заіскритися, -рю́ся, -ришся гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі. Стор. МПр. 77.  Словник української мови Грінченка