збайдужіло

ЗБАЙДУЖІ́ЛО. Присл. до збайдужі́лий 2.

Він На все дивився збайдужіло, І в залах позіхав старих Так, як і в модних та нових (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 44).

Значення в інших словниках

1. збайдужіло — збайдужі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. збайдужіло — Присл. до збайдужілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збайдужіло — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?...  Словник синонімів української мови