збалакатися
ЗБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Домовитися про що-небудь, погодитися на чомусь.
І оце постановили скликати сход, були із Ліщинівки посланці — збалакались, що сход відбудеться (Головко, II, 1957, 260).
2. Зачепити що-небудь в розмові, розговоритися про когось, щось.
Збалакалися про попів (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)