збиточниця

ЗБИТО́ЧНИЦЯ, ЗБИТО́ШНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до збито́чник, збито́шник.

Погрозила [жінка ] дівчинці: — Ну й збиточниця! Попадеш ти мені під гарячу руку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 228).

Значення в інших словниках

1. збиточниця — збито́чниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. збиточниця — збитошниця, -і. Жін. до збиточник, збитошник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збиточниця — Збито́чниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)