збурунений
ЗБУРУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збуру́нити.
За хвилину з протилежного берега на дзот полетіли снаряди і міни, але десант вже захлинався в збуруненій кулями воді (Збан., Між.. людьми, 1955, 27).
Словник української мови (СУМ-11)