Словник української мови в 11 томах

збурунений

ЗБУРУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збуру́нити.

За хвилину з протилежного берега на дзот полетіли снаряди і міни, але десант вже захлинався в збуруненій кулями воді (Збан., Між.. людьми, 1955, 27).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. збурунений — збуру́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. збурунений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збурунити.  Великий тлумачний словник сучасної мови