збурунений

збуру́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до збурунити.

Значення в інших словниках

1. збурунений — збуру́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збурунений — ЗБУРУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збуру́нити. За хвилину з протилежного берега на дзот полетіли снаряди і міни, але десант вже захлинався в збуруненій кулями воді (Збан., Між.. людьми, 1955, 27).  Словник української мови в 11 томах