збуркати

збу́ркати

-аю, -аєш, док., перех., діал.

Розбудити.

Значення в інших словниках

1. збуркати — збу́ркати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. збуркати — ЗБУ́РКАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Розбудити. Ніч. Лягли спочити в землянці із одним взводом. Не дали — збуркали і в темряву, в болото послали кудись в село за ножицями (Вас., Незібр. тв., 1941, 213); *Образно.  Словник української мови в 11 томах