збір
ЗБІР, збо́ру, ч.
1. Дія за знач. збира́ти 7-10.
Чи не пора і серед землекопів почати збір коштів у фонд оборони і на подарунки фронтовикам? (Кучер, Чорноморці, 1956, 112);
Сади в плодах, врожаю збір, стави в степах теплили зір (Гонч., Вибр., 1959, 340).
2. Дія за знач. збира́ти 2 і збира́тися 1.
Горілку, пиво, мед і брагу, Поставивши перед ватагу, Для збору в труби засурмив (Котл., І, 1952, 167);
У суботу в молодої Та великий збір, То ж сходяться подруженьки До неї у двір (Л. Укр., I, 1951, 323);
Подвір’я школи вже швидко заповнювалось повстанцями. Тут було призначено збір (Гончар, II, 1959, 100);
// Сигнал збиратися.
Заграли збір: сумно пролунали над річкою знайомі звуки труби, нагадуючи людям, що відпочинок закінчився, що час шикуватися в дорогу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 94);
— Гайда до волості!..Збір грають! (Гончар, Таврія.., 1957, 332).
3. Нагромадження чого-небудь завдяки поступовому збиранню.
Теокріт.. має цілу бібліотеку,— збір папірусів (Л. Укр., III, 1952, 728).
4. Сума грошей, зібраних з багатьох людей, з багатьох джерел.
Буржуазні газети тримаються великими капіталами. Робітничі газети тримаються грошовими зборами самих робітників (Ленін, 19, 1950, 409);
Перша вистава дала повний збір, друга не дала й чверті (Смолич, Театр.., 1940, 117);
// іст. Форма податку.
Подушне рік од року більшало, викупне доймало, земські та мирські збори все прибували та прибували (Мирний, IV, 1955, 205);
На утримання органів управління, війська і суду на Україні [в XVII ст.] .. збиралися з селян і міщан численні податки і збори (Іст. УРСР, І, 1953, 274);
У 1765 р. було видано закон про гербовий збір. Цим збором оподатковувались всі торгові угоди: навіть кожен номер газети обкладався високим збором (Нова іст., 1956, 32).
5. Те, що набране шляхом зривання або піднімання з землі (про ягоди, гриби і т. ін.).
Стало вже традицією, що Олена кожного року носила своєму вчителеві перший збір лісових ягід (Вільде, Сестри.., 1958, 9);
// Те, що зібране з полів, городів, садів; зібраний урожай.
Тільки та долина, де лежало село, а також кілька поменших порічин.. видавали щороку багаті збори вівса, ячменю і проса (Фр., VI, 1951, 22);
Це останній збір плодів — найщедріший і найпахучіший (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 15);
Значним резервом збільшення валових зборів зерна є підвищення врожайності зернобобових і круп’яних культур (Рад. Укр., 6.I 1959, 2).
6. Група або юрба людей, яких зібрали або які зібралися в одне місце.
Ой великий двір, та маленький збір,— чом не вся родинонька? (Сл. Гр.);
І шум, і веселий збір гостей, і ясне світло од ламп.. ще більше її звеселили (Н.-Лев., IV, 1956, 91);
Ніхто цього похорону не організовував, людей не скликав,— цей великий збір народу виник стихійно (Мельн., Коли кров.., 1960, 30).
7. Скликання, зустріч членів якої-небудь організації, общини і т. ін. для обміркування, вирішення чогось.
Обіцяли побалакати про це на першому ж зборі (Мирний, V, 1955, 409);
[Кембль:] Ми се тепера врадили на зборі, щоб батьку Годвінсону дім поставить (Л. Укр., III, 1952, 23);
Звісна річ, бесіда йшла про одно, про недавній робітницький збір (Фр., V, 1951, 384);
Весь край слов’янський чув крок дружин, Які спішать на збір у Дрогичин (Бажан, І, 1946, 302);
// Організована зустріч піонерів з метою проведення якихось заходів.
На криголамі, в теплій каюті, відбувся піонерський збір, присвячений дослідникам Півночі (Донч., Ю. Васюта, 1950, 93);
— Прочитай уважно всю книгу і той розділ, що найбільше тобі сподобається, прочитаєш на зборі загону (Збан., Старший брат, 1952, 7).
8. Короткочасна підготовка групи яких-небудь спеціалістів, зібраних з різних місць.
— Генерал наказав повідомити, що в Севастополі оголошено великий збір (Кучер, Чорноморці, 1956, 29).
Бу́ти в збо́рі — бути присутніми де-небудь (про певне коло людей); бути в повному складі.
Волость уся в зборі: старшина, писар, староста, судді, соцькі (Мирний, III, 1954, 61);
Коли Яресько примчав на майдан, повстанське військо було вже в зборі (Гончар, II, 1959, 41).
Словник української мови (СУМ-11)