звинно

ЗВИ́ННО, діал. Присл. до зви́нний.

Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик, ..пристрибає звинно білочка поласувати горішків торішніх (Козл., Мандрівники, 1946, 3).

Значення в інших словниках

1. звинно — Зви́нно: — зручно [12]  Словник з творів Івана Франка
2. звинно — зви́нно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
3. звинно — діал. Присл. до звинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови