звихрюватися
ЗВИ́ХРЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗВИ́ХРИТИСЯ, иться, док.
1. Здійматися, закручуватися вихором.
А над радгоспним степом тим часом звихрюється клубочком курява (Гончар, Тронка, 1963, 79);
Мина Минович.. замашно сів у м’яке крісло, аж пилюга звихрилась (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 133).
2. Розвіватися, розтріпуватися від сильного пориву вітру.
Словник української мови (СУМ-11)