звихрюватися

ЗВИ́ХРЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗВИ́ХРИТИСЯ, иться, док.

1. Здійматися, закручуватися вихором.

А над радгоспним степом тим часом звихрюється клубочком курява (Гончар, Тронка, 1963, 79);

Мина Минович.. замашно сів у м’яке крісло, аж пилюга звихрилась (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 133).

2. Розвіватися, розтріпуватися від сильного пориву вітру.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me