Словник української мови в 11 томах

звідництво

ЗВІ́ДНИЦТВО, а, с. Корисливе посередництво між чоловіком і жінкою для налагодження між ними любовних стосунків.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. звідництво — зві́дництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. звідництво — -а, с. Корисливе посередництво між чоловіком і жінкою для налагодження між ними любовних стосунків.  Великий тлумачний словник сучасної мови