звідникувати

ЗВІДНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Займатися звідництвом.

Вона і лікує, вона і ворожить, і торгує, і сватає, і звідникує, і лихварює, ця довгоноса Кайтмаза (Тулуб, Людолови, II, 1957, 20).

Значення в інших словниках

1. звідникувати — звідникува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звідникувати — -ую, -уєш, недок. Провадити звідництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови