Великий тлумачний словник сучасної мови

звідникувати

звідникува́ти

-ую, -уєш, недок.

Провадити звідництво.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. звідникувати — звідникува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. звідникувати — ЗВІДНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Займатися звідництвом. Вона і лікує, вона і ворожить, і торгує, і сватає, і звідникує, і лихварює, ця довгоноса Кайтмаза (Тулуб, Людолови, II, 1957, 20).  Словник української мови в 11 томах