звіку-правіку

ЗВІ́КУ-ПРАВІ́КУ, присл. З давніх-давен, споконвіку.

«Пасовисько наше звіку-правіку, пощо єго [його] розмірювати?» (Фр., II, 1950, 48).

Значення в інших словниках

1. звіку-правіку — зві́ку-пра́віку прислівник незмінювана словникова одиниця зві́ку-праві́ку прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звіку-правіку — див. здавна  Словник синонімів Вусика
3. звіку-правіку — присл. З давніх-давен, споконвіку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звіку-правіку — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше.  Словник синонімів української мови