звінчатися

ЗВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. Док. до вінча́тися 1.

[Оксана:] Візьму коли-небудь та й втечу з Василем, та й звінчаюсь! [Степанида:] Я тебе звінчаюсь! (Кроп., І, 1958, 128).

Значення в інших словниках

1. звінчатися — звінча́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звінчатися — див. одружуватися  Словник синонімів Вусика
3. звінчатися — -аюся, -аєшся. Док. до вінчатися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звінчатися — Звінча́тися, -ча́юся, -єшся гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся. Чуб. V. 62.  Словник української мови Грінченка