звіркуватий

ЗВІРКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий чимось на звірка.

Уважно, настороженими очима, вони [хлопчаки] стежать за голубами і їхнім неласкавим, насупленим, мовби навіть звіркуватим господарем (Ряб., Жайворонки, 1957, 229);

// Такий, як у звірка (звичайно про вираз очей).

Хлопчик пропхнувся між батьками, поклав руки на материну й батькову долоні, не зводячи з мене звіркуватих оченят (Хор., Ковила, 1960, 38).

Значення в інших словниках

1. звіркуватий — звіркува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звіркуватий — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
3. звіркуватий — -а, -е. Схожий чимось на звірка. || Такий, як у звірка (про вираз очей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звіркуватий — Звіркуватий, -а, -е Звѣрообразный, звѣроподобный.  Словник української мови Грінченка