звір’я

ЗВІР’Я́, я́, с., збірн., рідко. Те саме що звіро́та 1.

В хащах Кочубеївських лісів водився і вепр, і ведмідь, і всяке інше звір’я (Бурлака, О. Вересай, 1959, 151);

*У порівн.. Наоколо містились, де припало, вовгурянці: хто збудував собі з лободи та з нехворощі халабудку, ..а деякі, неначе звір’я, визирали з печер (Стор., І, 1957, 399).

Значення в інших словниках

1. звір’я — Зві́р’я, -р’я, -р’ю, -р’ям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)