згад
ЗГАД, у, ч., рідко. Те саме, що зга́дка 1.
Рідні книги в синьому сап’яні. Тихий згад шумних ліцейських літ, Воркітливий, сивий голос няні,— Та невже це тільки тінь і слід? (Рильський, II, 1960, 110).
На згад — те саме, що На зга́дку ( див. зга́дка).
І тепер — вікам на згад — Місто, Леніним натхненне, Де родилась влада Рад,— Гордо зветься: Ленінград! (Нех., Ми живемо.., 1960, 123).
Словник української мови (СУМ-11)