згоювати

ЗГО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗГО́ЇТИ, зго́ю, зго́їш, док., перех., діал. Загоювати.

[Коваль:] Кому ж розкажу, кому ж заповідаю ті тяжкі думи, що живили душу, згоювали рани серця, мов зцілющою водою?.. (Крон., V, 1959, 45);

Вперед рушу, кликну других: Вкупі дихать, вкупі вмерти. Бідоласі, що в недугах, Згоїть рани, сльози втерти (Граб., І, 1959, 519);

Я пісню знов почну І, може, нею серце згою (Рильський, І, 1960, 87).

Значення в інших словниках

1. згоювати — зго́ювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. згоювати — -юю, -юєш, недок., згоїти, згою, згоїш, док., перех., діал. Загоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згоювати — ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти.  Словник синонімів української мови