Словник української мови в 11 томах

здержливість

ЗДЕ́РЖЛИВІСТЬ, вості, ж., розм., рідко. Властивість за знач. зде́ржливий.

Коли б тільки вдалось їй заховати при Славкові цю задуману здержливість (Март., Тв., 1954, 323);

[Цісар:] Свою колишню здержливість байдужу Я славним ділом нині надолужу (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 407).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. здержливість — зде́ржливість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови