здобрілий

ЗДОБРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здобрі́ти.

Зовні старий залишився таким, як і до цього, трохи здобрілим, але в його очах сердечність уже зникла (Логв., Літа.., 1960, 26).

Значення в інших словниках

1. здобрілий — здобрі́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. здобрілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до здобріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови