здобрілий

здобрі́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до здобріти.

Значення в інших словниках

1. здобрілий — здобрі́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. здобрілий — ЗДОБРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здобрі́ти. Зовні старий залишився таким, як і до цього, трохи здобрілим, але в його очах сердечність уже зникла (Логв., Літа.., 1960, 26).  Словник української мови в 11 томах