здобрілий
здобрі́лий
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до здобріти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здобрілий — здобрі́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- здобрілий — ЗДОБРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здобрі́ти. Зовні старий залишився таким, як і до цього, трохи здобрілим, але в його очах сердечність уже зникла (Логв., Літа.., 1960, 26). Словник української мови в 11 томах