здобрілий

здобрі́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до здобріти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобрілий — здобрі́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. здобрілий — ЗДОБРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здобрі́ти. Зовні старий залишився таким, як і до цього, трохи здобрілим, але в його очах сердечність уже зникла (Логв., Літа.., 1960, 26). Словник української мови в 11 томах