здобрілий

здобрі́лий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобрілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до здобріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здобрілий — ЗДОБРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здобрі́ти. Зовні старий залишився таким, як і до цього, трохи здобрілим, але в його очах сердечність уже зникла (Логв., Літа.., 1960, 26). Словник української мови в 11 томах