здобріти

здобрі́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобріти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Стати добрим, добрішим; подобріти. 2》 чим. Задовольнитися, обмежитися тим, що є. 3》 чим. Стати багатим; забагатіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здобріти — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
  3. здобріти — ЗДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Стати добрим, добрішим; подобріти. [Бавмерт:] Я ж тобі півничка приніс. Та ж з нього юшку своїй старенькій звариш. [Гільзе (трохи здобрів):] Ов! ну, то йди скажи їй (Л. Укр., IV, 1954, 255). 2. чим. Словник української мови в 11 томах
  4. здобріти — Здобріти, -рію, -єш гл. 1) Подобрѣть. 2) Удовольствоваться, удовлетвориться. Рудч. Ск. II. 86. Здобрій тим, що тобі волость присудила. Левиц. КС. 170. Словник української мови Грінченка