1. Словник української мови в 11 томах

здобрілий

ЗДОБРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здобрі́ти.

Зовні старий залишився таким, як і до цього, трохи здобрілим, але в його очах сердечність уже зникла (Логв., Літа.., 1960, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобрілий — здобрі́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. здобрілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до здобріти. Великий тлумачний словник сучасної мови