здрейфити

ЗДРЕ́ЙФИТИ, флю, фиш; мн. здре́йфлять; фам. Док. до дре́йфити.

[Смола:] Хто сильний, ..хто знає, чого він хоче, той ніколи не здрейфить (Мик., І, 1957, 120);

Зараз Микола не на жарт здрейфив. Він відчував себе злочинцем. А із злочинцями відомо яка розмова (Збан., Курил. о-ви, 1963, 39).

Значення в інших словниках

1. здрейфити — здре́йфити дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. здрейфити — -флю, -фиш; мн. здрейфлять; фам. Док. до дрейфити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здрейфити — Лю, -фиш, док. Перелякатися, відступити. Він в останній момент здрейфив.  Словник сучасного українського сленгу