здуватися

ЗДУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗДУ́ТИСЯ, зду́ється, док.

1. Збільшуватися в об’ємі, набрякати, надиматися від чого-небудь.

Над гущавиною лісів місилися, здувалися грозові хмари і темним тістом спухали на розтріпаному небосхилі (Стельмах, I, 1962, 163);

Вода зносила її, здувалася над хвилями одежина, та руки закам’яніли на корені, і жінка міцно припала до берега (Ле, Наливайко, 1957, 398);

— От-то здулася глина, неначе худобина обпившись,— думала вона (Коцюб., І, 1955, 47);

На ставку біля цегельні здулася крига (Перв., Материн.. хліб, 1960, 179).

2. тільки недок. Пас. до здува́ти.

При мілкому загортанні [зерна] верхній шар грунту швидко пересушується, здувається вітрами або змивається дощами, оголюючи кореневу систему (Колг. Укр., 12, 1962, 6).

Значення в інших словниках

1. здуватися — здува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здуватися — -ається, недок., здутися, здується, док. 1》 Збільшуватися в об'ємі, набрякати, надиматися від чого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до здувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здуватися — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм.  Словник синонімів української мови